порощати

і порощи́ти, -щу́, -щи́ш, недок., розм.

1) тільки 3 ос. Те саме, що періщити. || чим. Бити, вдаряти (снігом і т. ін.) по якій-небудь поверхні.

2) перен. Швидко й голосно говорити, кричати.